Щось квартира пропахла ко́мами,
Тож незграбно закину прати:
Проти плям, у холодно-ментоловій.
Зідзвоню́сь—і звалю гуляти.
Цей під‘їзд перебрав із шумом,
Як захочу, то стану вище:
Підтягнусь, крізь пентхаус, струмом
Аж на дах—проростати тишею.
Випадкові руйнують мить
Возз’єднаннями чи розколами.
Їм вкотре́, а мені болить
Як в дитинстві молочним сколотим.
Може варто шляхи внести
Популярно-брудні. Відомо:
Я точнісінько самий такий як ти.
Вже допрало. Бувай. Додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: Остап Павлій