Малюй. Малюй мене до ранку
І цілий день не покидай мене.
Вночі малюй, безперестанку
Пензлем виводь нутро моє.
Малюй. Малюй мене привітну,
Давай-но, уяви, що ти — Мане.
Малюй, поки я не заквітну,
Поки я — ще сади з картин Моне.
Малюй. Малюй мене слухняну,
Дивись, позую так, як ти сказав.
Покірні очі та щоки багряні,
Ніколи таку ти нé малював.
Малюй. Малюй мене зухвалу;
Зіниці до неба, язик, мов змія.
Малюй, яка є, якій усе мало,
Якою залишусь — сама не своя.
Малюй. Малюй мене сумну,
Намисто із сліз, тримтячі вуста.
Ніколи я знов крил своїх не здійму,
Малюй, що читаю тужливо листа.
Малюй. Малюй мене розгнівану,
Блищать жахливі персні на руках.
І брови сурові і вії, мов віяло,
Зображені так, що охоплює страх.
Малюй. Малюй мене омріяну
Тобою, в твоїх надто заплутаних снах.
Зобрази згідно сучасного вíяння,
Не перебільшуй, виправ тут і трішечки там.
Малюй. Малюй мене, мов стару,
Щоб зморшки, згорблена і сивина.
Малюй так, ніби завтра я вмру,
А сьогодні я — юна, пахуча весна.
Малюй. Малюй мене до світанку,
А потім продовжуй, ще довше працюй.
Зміни брудну у фарбах склянку
І знову мене зображуй, малюй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938198
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: О.Лекса