В місті холодному снігом заметені,
Вулички темні , і сірі будинки.
Лиш на дорогах сліди переплетені,
Кинуті збоку зелені ялинки.
Світяться вікна гірляндами різними,
Десь миготять ліхтарі дворові.
Чути як лаються матами грізними,
Бавлячись в компи свої ігрові.
Чути як лається жінка без сорому,
З криками б'є чоловіка й пищить.
Звуки сирени , везуть ліки хворому,
Світло швидкої в дворі миготить.
Зграя скаженних собак повилазила,
На полювання , голодні вони.
Дівчина вдарила хлопця й образила,
Не відчуваючи в цьому вини.
І піднімається сходами втомлено,
Пізно вночі прокурор молодий.
Падають долари неусвідомлено,
Він не почує, бо ледве живий.
Ранком старенький двірник тихо спуститься,
Візьме й підійме з грошами пакет.
Кине в смітник , та нехай йому луснеться,
Викинув він у життя свій білет.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938195
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2022
автор: