Привіт. Я без дозволу. Не ображайся.
Свою поведінку я поясню.
Скажу, а ти сильно цим не переймайся.
Я потім від себе твій простір звільню.
Так, я розумію твоє небажання
Пускати мене в особисте життя.
І марними будуть мої намагання
Добитись хоч краплю твого співчуття.
Мовчання твоє, як завжди, красномовне.
Воно каже більше, ніж кажуть слова.
Воно, хоч пусте, але дуже змістовне.
І ти, за великим рахунком, права.
Так, я заслужив опинитись в ігнорі.
І бути відштовхнутим теж заслужив.
І шкода, що ми зупинились в мінорі.
І жаль, що по тупості я завинив.
Пробачення, знаю, на тебе не діють.
І впевнений що не подіють вірші.
Але, все одно, в котрий раз нахабнію,
І молвлю з надією “Вибач мені”.
2019 рік
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2022
автор: Сергій Мостюк