У хвилях вібрацій енергії Суть,
В держави то кожної крила.
Бо злагоду й спокій народу несуть,
У хвилях - Могутності сила.
Лежить у руїнах, побита в страху,
Бульдозером змита руїна.
О, як розбудити нещасну, глуху,
Ой... бідна ж моя Україна.
Коли ж ми приб’ємось своїх берегів.
Де сила щоб нас розбудила?
За те, що відмовились рідних богів,
Як рабу вдягли нам вудила.
Це влада, релігія... мова одна,
Своя не нав’язана... рідна.
Звучить в унісоні, як Божа струна,
Без цього життя жалюгідне.
У церкві Єшоу закладений блуд...
Орда нас хозарська хрестила!
Тримає в удавці диявола спрут,
То ж досі Украйна безсила.
Хрестила вогнем… у воді… і мечем,
До тла вирізала паскудна.
Леліємо й в дуп. цілуєм нікчем,
Солодка їх д.па приблудна.
Нас телепнів взути було на меті,
Відколи тримають за лоха.
Ковтаємо в церкві приколи «святі» :
«Вся ж влада походить від бога!».
Чи мало могил нам, чи мало хрестів,
Чекаєм... від «бога» чужого?
Хіба нам служитиме бог від ж.дів?
Адже воно... «тіла святого».
Д.явол ізчаддя... пороки пітьми,
Нещастя біди чорноризе.
Збудітесь прошу вас, прокиньтесь людьми,
Допоки... Україна дише.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2022
автор: Волиняка