Моє село

Моє  село,  віддалене  від  світу
Барвінками  в  долині  поросло...  
Живе  в  нім  радість,  сонце  й  свято    літа,
Там  спогад  серця  і  душі  тепло.

І  хилиться  до  ставу  яворина,
Як  і  колись  хилилася  давно...
Я  завжди  там  -  довірлива  дитина,
І  цілий  світ  зі  мною  заодно!

Там  млин,  ставок,  і  річка,  і  долина,
Своя  криниця  -  чисте  джерело.
І  в  кожній  хаті  -  щедра  Україна,
Дай  Боже,  щоб  завжди  отак  було!

Я  кожен  раз  до  нього  повертаю,
З  усіх  усюд,  із  пройдених  доріг.
Щасливий  той,  хто  завжди  пам'ятає
Колиску,  хату  й  батьківський  поріг.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937868
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2022
автор: majra