сумний дощ

Дощ  украв  у  мене  сон
Тихий-тихий  з-за  вікон,
Я  проснувся,  сів  за  стіл  –  
Не  вгаває,  скиглить  він.

Я  –  за  ручку  і  листок  –  
Вірша  думати  рядок,
Дощ:  “Про  мене  напиши
І  про  смуток  розкажи”.

Я  вкладаю  в  риму  жаль,
Дощ  сильніше  ллє:  “Печаль!”
Я  підсилюю  плачем,
Цяпотить  дощ:  “Бризни  щем”.

Тут  зірвалися  вітри:
“Вірша  ти  сумного  стри
І  з  дощами  не  дружи,
А  засни  і  не  тужи”.

12.09.2007

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937860
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2022
автор: Ти