Сповільнити ходу, ледь стримавши цю мить

Сповільнити  ходу,ледь  стримавши  цю  мить.
На  дні  твоїх  зіниць  втопивши  погляд  власний.
А  потім  -  горілиць  -    відчути,що    летить
У  безмірі  цей  світ  і  лячно,і  прекрасно.

Надпити  синь  небес,втамовуючи  біль.
І,наче  післясмак,відчути  мед  свободи.
І  увібрати  звук  блаженства  звідусіль,
В  ріку  свого  буття  вертаючись  без  броду.

Сповільнюю  ходу.Ловлю  нестримну  мить.
Не  поспішай,життя!  Дай  зболеного  щастя!
Нехай  наступний  день  світанком  відкровить,
Щоб  ночі  таїна  зійшла  для  нас  причастям...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937850
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2022
автор: Вадим Димофф