Успенський собор у Володимирі 1 часть

Крізь  гілки  яблунь  сягає  погляду,  Велич  Успенського  соборна,  Доступний  вдень  та  вночі  для  погляду  людського,  Адже  без  нього    немислиме  стародавнє  місто.    Парить  легко  в  тиші    купол,  Виблискує  світлом  зірок  та  сонця.  Тут  золото  увінчує  шоломи  веж,  Стоїть  собор  і  ветр  йому  не  страшний,  Хрест  уперто  небо  і  хмари  підпирає  своїми  силами,  Сади  цвітуть  -  до  вагомих  врожаїв.  Крізь  гілки  яблунь  сягає  погляду  людського,    Творіння  Успенського  собору,  Повіки  минають,  Дзвін  оголошує  радість  вироку  -  Успішна  праця  не  страшний  ворог.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2022
автор: Богдан Хмельницький