Чотири, ні, можливо, п'ять
Разів просив тебе у неба.
Гадаю, всі на небі сплять,
Або складна потреба.
Зорі яскраво миготять,
А серед них ти - королева.
Я — Геркулес, руки сверблять,
За тебе вб'ю сузір'я Лева.
Твої коштовності блищать,
Моя голубонька Ровена,
Айвенго б'ється, щоб тримать
Руку твою в своїй щоденно.
Я — вбогий Данте, хай кричать
Вірші до тебе, кришталева.
Всі янголи і біси замовчать,
Бо промовляє Беатріче з неба.
Твій образ в серці, мов печать,
Навіки залишився. Певно,
Я з глузду з'їхав. Як вертать,
Не маю гадки. Все плачевно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2022
автор: О.Лекса