* * *

Напоїла  жінка  варом
Ще  і  меду  долила,
Приручила  диво-чаром
До  пагубного  зела.

Напоїла  й  прив’язала
Мов  у  стійлі  жеребця:
Враз  орла  перекрутила
В  постать    страху  –  горобця!

А  тепер  боюсь  без  неї
Навіть  крок  зробити  свій,
Бо  відніме  привілеї:
Неймовірних  втіх  і  дій.

Так  була  б  своя  -  Синичка,
Що  цвірінькає  в  вікні...
Ця  Журавка  -  літун,  дичка,
Дивовижна  в  вишині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2022
автор: Master-capt