Мене чомусь минуле не пускає...
І ти не пустиш... Знаю, це навік...
Чомусь ночами серце завмирає,
Чи лине в ньому лютий-лютий крик...
Буває, навіть згадую про тебе-
Це ненароком... якось у думках...
Хоча вирує гучно сьогодення,
Минуле тихо грає на плеча́х...
Нехай сидить. Чіпать його не буду.
Боюсь забуть...забуть оті роки...
Я буду віддана минулому усюди,
Бо в ньому завше квітнеш саме ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937343
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2022
автор: Тетяна Білогай