Люблю я серцем золотаву осінь,
За особливий стан душі,
За ясну над лісами просинь,
За рясні, тихі та грибні дощі.
Люблю повільно на світанку
Пройтись по килиму з листків.
І все в тумані цього ранку,
І хризантеми кущ зацвів.
І серце повниться журбою,
Що все скінчиться в одну мить.
І вся краса, дарована тобою,
Під ковдрою із срібла засніжить.
© Svetoviya. 22.09.2021
Світлина з інтернету. Дякую автору!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937307
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2022
автор: Svetoviya