Пір'їнки з неба

Пір'їнки  з  неба  падали  нечутно,
В  повітрі  кружляли,  танцювали  у  танку.
Ходили  різнокольорові  шапки  й  ку́ртки,
Виблискували  кульки  на  різдвяному  вінку.
У  метушні  кудись  спішили  теплі  чобітки,
За  різними  маршрутами  розїжджали  гумові  колеса.
А  біле  пір'я  падало  із  неба  на  дахи,
І  було  байдуже  йому  на  метушливі  голоси  і  пресу.
Й  закарбувати  білу  мить  святкової  зими
Не  було  коли  й  не  було  кому,
Лиш  дівчинка  у  шапці  з  великим  балобоном
Ловила  язиком  сніжну  імлу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937280
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2022
автор: Mezu Svitlana