Аж засріблить січень, засіяє,
Земля довкола, в білій вуалі,
То потмяніє, з вітром гуляє,
В собі сховає зимні печалі.
Тож потепління, б`є всі рекорди,
Зимовий дощ - осінні дарунки,
Температура - весни акорди,
У змові з вітром трепітні звуки.
Вночі січень. .. розсердився, зирить,
Всівсь на хмарі , як володар часу,
Місяць око - іронічно щирить,
І підморгує, йому щоразу.
Поволі… втекли хмари- перини,
Місяць вповні – мороз, аж шаліє,
За мить, іскряться білі пір`їни,
Веселиться, знов січень радіє.
14.01.2022р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937245
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2022
автор: Ніна Незламна