Запалило Сонечко небесну колисанку,
Запалали хмари ,вогнем залилИся.
Вітер в надвечір'я загрався в мовчанку,
Верби гіллям з річки води напилИся.
Покотились дрібно роси наче сльози,
Заховав туман їх у чистому полі.
Пахнуть на долинах скошені покоси,
Ніжно обнялися гіллям дві тополі.
І несеться річка, в синє море стрімко,
Місяченько зорі вивів погуляти .
Водограєм гори зашуміли дзвінко,
Як же тут красиво, не хочеться спати.
Запалю я ватру, з коханою разом,
На пахуче сінце обрусом біленьким.
Я буду для неї її милим князем,
А вона для мене -княжна молоденька.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=937234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2022
автор: