А образ твій цілує тишину,
В якій зі мною, ніби розчинився,
Хотілось знов відчути всю красу
Та світ чомусь до тонкощів змінився
І літо відлетіло в теплий край,
Лишив на згадку дивовижну ласку
Та у гаю чарівний дивограй
Нам дарував мелодію, як казку
Відгомоніла осінь, відійшла
Та я до неї часто повертаюсь,
Як в колоритах радісно жила
Та і в думках частенько посміхаюсь
І вже зима чарує навкруги,
Кружляють в вальсі звабливі сніжинки
Та у думках я лину до весни,
Щоб квіт зібрать з дерев, як намистинки
Я вдячна-вдячна всім, за любий світ,
Бо в кожної красуні свої чари
І передам сердечний їм привіт,
Щоби сіяли звабливі стожари.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2022
автор: Наталі Косенко - Пурик