Є десять цифр, які я хочу знати.
Або, з тих десяти, останні сім.
На телефоні потім їх набрати,
І подружитись з голосом твоїм.
Фізично їх не тяжко написати,
Та надіслати в дірект в інстаграм.
Але ж тут психологія проклята
Не дозволяє зчутись голосам!
Стосунки розвиваються в етапах.
За кожним кроком йде подальший крок.
А номер телефону - це ознака-
В наступний рівень складений місток.
І ти собі окреслила умови,
Щоб перейти на сходинку “дзвінок”.
А я про них дізнатися готовий,
Та виконати їх у стислий строк.
Вони, скоріше всього, підсвідомі.
Розмиті, не конкретні, не в речах.
Але важливі, та не менш вагомі,
Як цифри в телефонних номерах.
Напевно й не існує еталону
Для обміну мобілочним числом.
Ні кількість днів, ні якість лексикону…
Хіба що допоможе кібервзлом.
Найбільш важливе - нераціональне,
Тваринно-інстинктивне відчуття.
Лояльне максимально персонально,
Що творить позитивне сприйняття.
Ці відчуття до тебе я вже маю.
І хочу щоб те ж саме мала ти.
Три цифри твого номера вгадаю,
А ти назви ще сім, до десяти.
2017 рік
Продовження цієї історії тут http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957142
Номер картки для донатів:
Ощадбанк
4790 7299 3591 8979
Мостюк Сергій Миколайович
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.01.2022
автор: Сергій Мостюк