А де поділося свято? Невже його з"їли? А без свята
так сумно. Мерщій до ялинки, будемо його там шукати. Та там його
нема. А може воно десь у натовпі заблукало? І там його немає. За
святковим столом нема і у душі нема. Свято, де ти? Полишило свято
затишну домівку і помандрувало кудись. Можливо воно хоче відпо-
чити? Втомилося свято. Радість зникає, смуток душу огортає.
Різдво спустилося на землю, щоб ми народилися
для неба. В муках і стражданнях народжується Україна. І народи-
лася небесна Україна. А ти, Україно земна, прийняла народження
Христа? Хто Його життя розділяє, той свою частку у небі з ним має.
Народжуємося, живемо, помираємо. Хто з Богом помирає, той життя у собі
має і перейде від смерті до життя. Істина свята.
Засумувало свято. Добра і правди в світі небагато.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936454
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.01.2022
автор: яся