Чому ми пишемо вночі?
Немає сну, а є натхнення.
І виростають ті вірші,
Великі із малого зерня.
Подарувати хочем ми,
Любов й тепло, що вже забуті.
Душевні, трепетні думки,
Що перевелись в ніжній руті.
Повеселились залюбки,
Згадали всі приємні речі.
Щоб дописати ці рядки,
З'єднати з розумом до речі.
Отак і йде усе життя,
Не кожен щось усе згадає.
Як будем йти у майбуття,
Ніхто із нас цього не знає.
Чому ми пишемо вночі?
Не має сну, а є натхнення.
І виростають ті вірші,
Великі із малого зерня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935288
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2021
автор: Валентина Ярошенко