А щастя мить, як мед,
Та вічна суть падіння.
Минуле - вічний ленд,..
Від спогадів, легенд
Чи буде потепління.
Живеться, то є й мрії,
В них віра серце гріє...
І поки ще відкриті вії
І час не всівся на чоло,
Відчути хочеш їх тепло…
Фатальний спалах Сонця
Проміж тендітних хмар…
Крізь колір скла
у храмових віконцях
Тепла ілюзія, не жар…
Немає в щасті середини,
Та й кінці тяжко віднайти,
А сотвори в собі людину
І мрій своїх торкнешся ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935230
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.12.2021
автор: Ivan Kushnir-Adeline