Пелюстки любові,-
радощі і болі,
діти наші й внуки...
зустрічі й розлуки...
Найкращії квіти,
онуки і діти...
Не потрібний клад,
коли в сім"ї лад...
Від одної матки,
та не одні дітки,
частіше хороші,
а бувають й гірші...
Підростають діти,
розквітають квіти...
Минають роки,
старіють батьки...
Малі діточки,
ясні зірочки,
а як підростають,
клопоти зростають...
І батько, і мати
працюють багато,
діти усе бачать,
і радіють, й скачуть...
А ще люди знають,
що добрії діти,-
на ноги поставлять,
а лихі з ніг звалять...
Як є добрі вісті,
то й душі на місці,
а як нема ладу,
то шукай пораду...
А найбільший клад,
коли в дітях лад...
Які мамка й татко,
таке й їх дитятко...
Пелюстки любові,
як усі здорові...
Діти і онуки,
зустрічі й розлуки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2021
автор: геометрія