Художниця Зима

Ну  ось  зима
І  на  вулиці  пітьма
В  небі  сонце  крадькома
Спати  йде  майже  в  обід
Дарма  зима
Знаю  вже  твоя  пора
Маєш  на  усе  права
Спати  укладаєш  світ

Посивіла  вся  трава
В  кригу  вбралася  вода
Розмалює  землю  монохромом
Нам  художниця  Зима
Посивіла  голова
В  кригу  вбралася  сльоза
Підмалює  очі  монохромом
Нам  художниця  Зима

Ну  ось  пора
Коли  треба  йти  в  похід
Через  гірську  річку  вбрід
Так  колись  ішов  прадід
Ішов.  Шукав.  Губив.  Втрачав
Залишив  слід.  Завершив  хід…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.12.2021
автор: Юрген