Вишивала осінь пишні гобелени,
Золотом розшиті на простій канві,
Радували око жовточубі клени -
Затулили обрій хмари, снігові.
Вишивку накрило білими нитками,
В хаотичнім русі посвітлів пейзаж -
Падали сніжинки білими цятками,
Освіжили землю - неба інструктаж!
Дивина недовго милувала око,
Зашарілось сонце - і розтанув сніг.
То мороз підкинув білосніжний кокон -
З натяком на зиму, осінь застеріг.
*Моя світлина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934144
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2021
автор: Lana P.