Чоловік прийшов з роботи
Забув скинути чобо́ти
На стіл кинув, грошей жмуток
Де й подівся, в жінки смуток
Ой, Андрійчику, Андрійку
На плече, покладь голівку
Хай я трішки приголублю
Нині тебе, дуже люблю
Так…я… це.. Тож хочу їсти
Не викручуй мені мізки
Та дай чоботи, я скину
Кепське діло,зрушив спину
Жінка враз, халат задерла
Звеселилась, носа втерла
-Чобітки, нам не завада
Іншій позі, буду рада
І чого, нам йти до спальні?
Хіба зле? Тепло в вітальні…
Ну давай, горю бажанням
Клади край, усім ваганням!
Здивувавсь, кліпа очима
Трясця в чому ж, тут причина
То по тижні на (дієті)
Розібратися б в секреті?
Вже й розстебнута сорочка
Розкудахкалась, як квочка
-Що забув де краще взятись
Основне, нам не спинятись
За мить скрип, двері в веранді
Перешкода насолоді
Злобно ричала собака
Певно погана ознака…
Враз кум, з одежою в руках
Трясеться, зблід, у очах страх,
-Там… оце… бульдог зірвався
А, я ж вийти сподівався …
17.12.2021р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2021
автор: Ніна Незламна