( з циклу ,,ЛИСТ ДО ПОДРУГИ")
М.: Затанцювало небо вітром хмарам коси,
Їх завило́, закучерявило весняно.
Вплело у них стрічки веселки й перли-роси.
Ті не пручалися, лиш слухали слухняно.
Г.: Пухнасті ніжились, замріяно не спали,
Та, зустріч із Весною споглядали.
Стрімка, строката, різнокольорова,
З бузком повінчана прийти була готова.
М.: У тім чеканні зав'язались блискавиці.
Звідкіль взялись вони, неждані небом, зайди?
Вже й не знайти ладу отим хмарни́м копицям,
Згубився й гребінь і ніхто його не знайде ...
Г.: Чекай но, Весно, бережи нове цвітіння!
Не розплескай скарби своїх цнотливих снів,
Уже в дорозі, майже тут момент прозріння,
А в блискавицях - іскри праведних вогнів.
М.: В палкім чарльстоні вже ніхто не має стриму,
З глибин безмежжя виринають свіжі пари,
Вже не фарбовані, не вплетені, без гриму,
В танку шале́ніють, відчувши волі чари.
Г.: А небо всім тим диригує віртуозно,
Та вже вогонь пробудження палає.
Дарма, що ще подекуди морозно,
Серця відкриті весну зустрічають.
М.: Рум'я́нець хмарам, зпідтишка, услід моргає
Із вітром-легінем до танцю їх бентежить.
Серед зими заклично в весну зазиває,
Щоб не втекли із неба сам пильнує й стежить.
Г.: Та то все - гра, розплакались дощами,
Земля в обійми прийняла, вона чекала!
На поле впали, проросли хлібами,
Веселка з неба посміхаючись, вітала.
Марія Дтебіт - Галина Чабанова
15.12.2021 Португалія - Україна
фото з нету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934038
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.12.2021
автор: VIRUYU