Чомусь легінь зажурився,
Бо кохана не прийшла.
Він на річку задивився,
В ній співала вся вода.
Річка мабуть співчувала,
Як то тяжко на душі.
І вона була кохана,
Піддавалася сльозі.
Давно зірка рання встала,
Взяла ніч в свої права.
У воді наче купалась,
Донеслись сумні слова.
Захворіла його мила,
Надривалася душа,
Приділяв вільну хвилину,
Пройшла темна полоса.
Побороли вдвох хворобу,
Все любов перемогла.
Знов зустрілись коло броду,
Звеселяв спів солов'я.
-Не хворій більше кохана,
Не лякай Сонце мене.
Будь мені дружина звана,
Так кохаю я тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933916
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2021
автор: Валентина Ярошенко