Колись жила у Палестині,
В Святому місці,при долині,
Проста та праведна родина.
І бУла вона Богу мила,
Бо попри всі труди насущні
Привила дітям те,що суще-
Любов до Господа Святого...
Так і зростали всі.З малого
В роду трудились-працювали,
Та Бога у душі тримали...
Мали вони також надію
Щоби побачити Месію-
Провидці Його зазначали,
А люди спрагло дожидали...
У тій сім,ї росли два сина,
Ними пишалася родина,
Бо дім зуміли збудувати,
А також і човна придбати,
Щоби рибалити і мати
Чим всю родину годувати.
Брати на озері трудились
Ловили рибу та молились-
Вони Учителів знайшли,
Про це розмови їх були...
Шукали Господа в житті-
І стрілись Люди їм Ясні!
Спочатку був Іван Хреститель-
Муж праведний,мов Небожитель...
Прохав людей,до всіх звертався:
-Покайсь,народе,не ослався,
Бо надійшов той день і час-
Вже Царство Боже серед нас!..
Андрій також там був тоді,
Коли прийшов в людській юрбі
Хреститись Світлий Чоловік...
Іван тоді усім прорік-
Ось Божий Син -Господь, Месія,
Що з Ним прийде у світ спасіння...
І дивувалися усі...Андрій наваживсь запитати:
Де Тебе,Вчителю,шукати?..
Питав з душі,якось несміло,
Та чув,що серце тріпотіло
Неначе в жар сповите, гріло-
І так незбАгненно горіло...
Ісус на нього подивився:
-Ходи, побачиш,-усміхнувся...
А погляд щирий і яскравий
Був небом чистим і безкраїм...
Андрій додому повернувся
І братові про все відкрився,
Сказав: побачив я Месію-
Його в душі благоволію...
Тепер просив Він йти додому,
Та прийде час -покличе знову...
Йшли дні,Андрій усе чекав
На зустріч ждану уповав,
Та з братом рідним міркували,
Що ще нікого так не ждали...
І от,в один із теплих днів,
Прийшов Ісус до тих братів...
Вони, як звично, у ті дні
Ладнали сіті у човні...
А Він ішов і... посміхався...
А погляд сонцем розіллявся
І...вже сердець братів торкався...
-Агов!..Лишіть рибальські сіті,
Ви задля іншого на світі!..
Ловцями будьте людських душ,-
Промовив їм Блаженний Муж...
Пішли ураз - не сумнівались,
На поклик серця відізвались...
В Нім істину брати впізнали
І учнями побіля стали...
Було дванадцять їх усіх.
Андрій став першим серед їх,
То й Первозваним його звали
І ім'я більше не міняли...
А брат став Симоном - Петром,
Мав стати він для всіх ядром...
Але з Ісусом всі вони
Були не учні, а - брати...
Він був не схожий ні на кого!..
Було крилате Його слово,
Де сила й мудрість від Творця
Були й любов'ю до Отця...
В нім було стільки доброти!..
І Він навчав їх Висоти!..
Ісус всіх милості навчав,
Жалів людей...як міг спасав...
І Він страждав...Як Він страждав!..
Він горя від людей зазнав...
...Були ті дні для них страшні-
Гіркі,болючі і сумні...
З них кожен каявся й ридав,
Бо страх і відчай дошкуляв.
Молили душі Висоти:
-Прости,Учителю,прости!..
Здавалось,світ весь почорнів...
Та...Він Воскрес!..Він - їх простив...
Ще сорок днів їм дарував...
Багато знову научав...
Був лагідним і співчував,
І- відійшов...А їм послав
Ще Утішителя Свойого,
Животворящого Живого
Святого Духа,щоб навік
Весь людський рід спастися міг...
Святі Апостоли зібрались,
Кинули жереб й в світ подались,
Щоб слово Господа нести,
І людство від гріхів спасти.
Та свідчити,що Син Господній
Був серед них-у світ прийшов
І ласку світ у нім знайшов,
Ісус Христос для всіх Спаситель-
Та людським душам Відкупитель...
...Те слово вічне на поріг
Донести й нам Апостол зміг...
Той,що був першим-Первозваним
І Господом самим призваним,
Дійшов до нас...Через міста,
Через простори і моря,
Крізь світ жорстокий,що карав,
Що часто мучив і вбивав...
Крізь холод,голод і хвороби
І без земної нагороди,
Андрій Апостол йшов до нас
У серці мав лиш Божий глас-
Прийти там, де Дніпрові кручі,
Передрікти тут град квітучий,
Благословити місце це-
Де Слово Боже процвіте!..
...Назад смиренно Він вертав,
Людей дорогою зціляв...
Та відчував,напевно,знав,
Що ворог хрест вже готував...
Він йшов,вертався в місто Патри,
Щоб зруйнувати культ незгасний
Язичництва...Й прийняти муку...
Він йшов...Ісус тримав за руку...
Він вів Його...Через світи...
-Де Тебе, Вчителю, знайти?..
-Там, де Я Є - навіки Ти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933782
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2021
автор: Зінаїда Супрович