Білі коні, білі коні
У зими.Не на припоні,
А так вільно розбрелись.
Гриви їм куйовдить вітер,
Вони бавляться, мов діти
І несуться все кудись.
Крешуть срібло копитами
І воно летить зірками,
Сяє, очі хоч примруж.
Білі коні, коні білі
Звуть зимові заметілі
Й все біжать, біжать чимдуж.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933625
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2021
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський