/онєгінська строфа/
За кілька тисяч днів – втомила пальці,
Та Вам пишу… слова мої живі:
Картини із минулого сочаться
Чорнилами – слід нитки по канві.
Куди пішла, омріяна любове?
У ковилу зі снів, на двох шовкову?
Чому ж бо серце сум терпкий обплів?
Невже тебе згубили в ковилі?
Там, у степу, як мавка у вінку я,
Кохання голос нашого не стих –
Рукописи продовжують нести,
Життя за нас історію друкує…
І сотні дум – під ковило́вий шум:
Вже кілька тисяч днів для Вас пишу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933473
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2021
автор: Білоозерянська Чайка