Розсипало небо привабливі зорі,
Маленькі перлини всміхались, як долі
І дивно у вічі дивилися ніжно,
Щоб ми милувалися звабою вічно
А місяць сміливо дивився й сміявся,
Красунями ніжно усе милувався,
Схилявся все нижче, як ніби рукою,
Торкавши їх погляд, єднавши з красою
І ніби, як казка кружляла в тумані,
А ми опинились в чарівнім романі
І сяйво іскрилось, як диво-перлинки,
Із неба злітали зірки-намистинки
Красі неповторній всміхалося небо,
В його спілкуванні була так потреба,
В нічних колоритах сіяла картина,
Яка ж неймовірна створилась хвилина!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933419
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2021
автор: Наталі Косенко - Пурик