Якби не ви, хіба б тепер я мліла
Від спогадів шаленства спраглих губ,
Як опиратися було несила
Оманливій спокусі грішних згуб.
Якби не ви, світ не зійшовся б клином
На пахощах гіркого полину
Тих стріч, що не зітруться часоплином,
Розвіявши туманів пелену.
Минулий відлік зводить до судоми.
І болем кожна фіброчка ятрить,
Ви крапки перетворювали в коми,
Та долю не вдалось перехитрить.
І знов зима засипала снігами.
І знов хурделить, та давно без вас
Стрічаю зими й весни. Небесами
Вервечка спогадів простелеться не раз...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933340
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2021
автор: Тамара Шкіндер