Сірий ранок залазить, як рідний, до тебе в ліжко,
Стягує ковдру, за ногу лоскоче, щоб ти прокидався.
Вмиватися - ліньки, вдягатися - ліньки.
Поїсти б...
Та миша повісилась в тій одиночній камері
Твого холодильника.
З неба посипались друзки -
то дзеркало троля, розтоплене й спечене заново
В асфальти лискучі. Вахтерка щось каже під ніс :
"Бу-бу-бу, обережно". Виходиш на сходи - лежиш,
Милуєшся небом... і чуєш :
"А я ж вам казала!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933240
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2021
автор: vero.ronica