Зрозуміла…

Зрозуміла  гірку  правду  Буття,
нічого  нашого  на  цій  Землі  нема,
хіба  тільки  Душа,
та  й  вона  належить  Господу...
Щодня  прагну  пізнавати  Мудрість,
правда  спочатку  пізнала  сумніви  та
страх  війни  і  життя,
коли  матір,  батька  та  чоловіка
виносили  з  хати  на  цвинтар...
Зараз  я  втікачка  від  війни  -
світлячок  у  темряві  крихітного
свого  світла,  прагну  правди,
чистоти  і  довіри.
Ніч  подолати  ,  знаю,
що  не  зможу,  але  ж  одинока
моя  свічка  ще  не  згасла  жевріє,
світло  її  мерехтить.
Найбільша  цінність  життя  це  свобода,
за  котру  роками  ллється  невинна  кров.
А  кров  людська  не  водиця...
Коли  ж  нарешті  ця  війна,  цей  жах  зупиниться...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2021
автор: Svitlana_Belyakova