МОВЧИ, ТЕРПИ
О мовчи, терпи зболена душа
Дух визволить з рабства неволі.
Вишліфує тебе - божа рука
І засяє сонечко долі.
Ти, знаєш добро переможе зло
Станеш вільна, а не рабою.
Зранку сонце поцілує в чоло
Пам'ятай, що Господь з тобою.
Ти, не здавайся... борись, за життя!
Не дивись назад до краю літ.
Прийми божий дар від Бога Отця
Працюй, твори цей прекрасний світ.
Ти, повір все є по божій волі
З ним, ти здолаєш все у житті.
Цей світ є створений для любові
Корись Всевишньому на землі.
Розкує кайдани звільнить з ярма
Ти, станеш вільна, вільна пташка.
Виплаче море сліз твоя душа
Станеш свята немов монашка.
Оживе душа, як цвіт зацвіте
Зими сніг розтане рікою.
Ти, цілющий дощ сонце золоте
Повір, у себе... будь, собою.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933098
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2021
автор: Чайківчанка