примарна любов – ось що мені даєш.
це – непоживна любов.
я, мов жебрак в пустелі,
маю в руках синє небо,
і синію з голоду й холоду.
бідний, голодний день!
все, що мені даєш –
твої безименні шляхи
без спочинку і без надії. –
ба, й без мети. можливо, ти стала
любов'ю всього мого життя –
навіщо ж стругаєш мене, мов гілку
стругає дитина тупим ножем?
можливо, ти зробиш з мене сопілку,
та чи зумієш заграти?
о, синій сумнів, сум!
завзято просвітлюючи важкий
для розуміння світ, лякаюся:
бачу себе як дитину в пісочку
на березі моря. о, ти – як море;
мені залишається лиш сумувати
lean woman blues, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=GzuI_grHbyQ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933019
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2021
автор: mayadeva