Лист безнадії

Цей  ранок  був  занадто  хмарний
немов  на  небі  малював  Герхард  Ріхтер
Як  з  мене  був  собачник  гарний
свого  собаку  я  б  не  вивів  навіть  в  сквер

Я  сів  й  на  місці  зачекав
на  пору  кращу,  аніж  цю
і  вже  надії  не  плекав
як  я  дістануся  кінцю

Очікування–то  суб'єктивна  річ
Воно  тривати  може  більше  року
І  розповім  вам  віч-на-віч
Що  я  побачив  ненароком

У  парку,  біля  скверу,  є  поштар
Людина  віком  близько  тридцяти
І  кожен  ранок  він  чека  на  коментар
Про  лист,  від  матері,що  не  залишила  сліди

А  трохи  далі  по  дорозі  є  людина.
В  костюмі,  з  двома  квітами  сидить
І  все  чекає  на  дружину
з  якою  так  любив  ділити  кожну  мить

Чекають  всі,  не  будемо  лукаві:
Таке  життя  в  нас  у  людей
Сьогодні  я  чекав  на  понеділок  
А  завтра  на  суботу  у  дверей

Та  тільки  дама  в  чорному  на  нас  не  зачекає
Вона  прийде  в  невідповідний  для  нас  час
Їй  всеодно  на  молоко  що  утікає
Сьогодні  вона  йде,  та  не  до  нас

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932993
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: karysad