[i]Зима. Випав перший сніг. Згадався дитячий віршик
про кота й пиріг зі снігу. Захотілося переписати його,
зробивши більш "поетичним".
Щоправда, як завжди, щось пішло не так: плани були
одні, а мораль вийшла зовсім іншою...[/i]
Закувала сірість сірих хмар
Голубу блакить небес в муар,
На дубовий, з дерева, поріг
Білосніжно-білий випав сніг.
Чорний, мов бездонна чорнота,
Голод мучив чорного кота,
Не на жарт морозив і мороз —
Бідний котик мучився всерйоз.
Щоб голодний голод не діймав,
Кіт талант котячий проявляв:
Замісив у діжці білий сніг
І у піч — пекти собі пиріг.
Жар жаркий, то й сталася біда —
Водяниста потекла вода.
Дуже мокрою була, либонь,
Аж згасила вогняний вогонь.
Під котячим серцем у кота
Запекло — не вийшла смакота...
... І мене тепер чомусь пече,
Що цей вірш водою теж стече.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932976
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: