Я – кельт, я – син свого народу
Я – кельт по духу й по природі
Я – не єврей, не слов'янин
Я – кельт, я того плем’я син
Що населяло всю Європу
Після Великого Потопу
І назавжди лишилось там
Де Атлантичний океан
Собою берег обіймав
А я зостатися схотів
На перехресті двох світів
Межи річок прадавніх дельт
Нехай один, але я – кельт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932969
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: Чорнобривець