А завтра осінь…

А  завтра  осінь...  А  літо  йде...
Тихенькою  ходою,  непоспішно,
Дарує  нам  останні  ясні  дні.
І  лагідно  теплом  своїм  й  усмішкою
Всміхається  нам  щиро  вдалині.  

Насичене  буянням,  розмаїттям,
Спішить  воно  спочити  в  тишині.      
Натомлене  одвічним  довголіттям,
Зостанеться  одне  на  самоті.

Барвисте  і  духмяне,  швидкоплинне,
Даруючи  на  згадку  почуття:
І  радість,  і  кохання  нескінченне,
І  віру  у  щасливе  майбуття.
А  завтра  осінь....  А  літо  йде...

©  Svetoviya.      31.08.2021

Світлина  з  інтернету.    

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: Svetoviya