А завтра осінь... А літо йде...
Тихенькою ходою, непоспішно,
Дарує нам останні ясні дні.
Лагідно теплом своїм й усмішкою
Всміхається нам щиро вдалині.
Насичене буянням, розмаїттям,
Спішить воно спочити в тишині*.
Натомлене одвічним довголіттям,
Зостанеться одне на самоті.
Барвисте і духмяне, швидкоплинне,
Даруючи на згадку почуття:
І радість, і кохання нескінченне,
І віру у щасливе майбуття.
А завтра осінь.... А літо йде...
© Svetoviya. 31.08.2021
*тишина - те саме, що тиша. (Словник синонімів Вусика)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.12.2021
автор: Svetoviya