А завтра світ прокинеться без мене

А  завтра  світ  прокинеться  без  мене.
Трамваї  мчатимуть  за  ріг,
І  шикуватимуться  жовті  клени
Уздовж  невиспаних  доріг.
 
Ітиме  дощик  по  слідах,  що  тануть,
Змиватиме  до  чорних  дір.
Він  перетворить  пам'ять  в  білу  пляму,
Заповнить  тугою  ефір.

І  раптом  стане  тихо  й    надто  пізно.  
Слова,  не  сказані  колись,  
Пожухлим  листям  встелять  бездоріжжя,
Куди  навкруг  не  оглянись.  
 
Застигне  час  мов  айсберг  в  океані,
Крізь  пальці  витече  тепло.  
Залиш  собі  всі  пікселі  та  дані  -
Єдине,  що  ще  збереглось.  

Вони  блукатимуть  посеред  ночі,
А  вдень  плекатимуть  печаль.
Роби  тепер  із  ними  все,  що  хочеш.
Не  встигли  ми...  Чи  ти?  На  жаль.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932911
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2021
автор: Юлія Ебервейн (Захарченко)