ЖАЛІЄМО, ЩО ЦЕ БУЛО КОЛИСЬ, ДАВНО

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8S_xEnbRvuE[/youtube]


О  пам"ять,  ти  жорстока  й  безсердечна!
Навіщо  нас  вертаєш  у  ті  дні,
що  нам  були  і  дорогі,  і  гречні,
а  зараз  –  невимовно  мовчазні?..

Ведеш  ти  нас  болючими  стежками,
де  ми  колись  щасливими  були.
Нам  боляче,  але  ти  невблананна.
Ти  розумієш,  що  таке  –  болить?

Ми  хочемо  усе  відчути  знову,
торкнутись  краєм  серденька  тепла.
А  ти  із  часом  заодно,  у  змові:
все,  що  було,  минулим  обплела!

І  раз-у-раз  ведеш  у  край  далекий,
і  ми  з  ключем  пташиним  летимо.
Далаєм  все…  І  шлях  оцей  лелечий,
всім  невідомий...  тайний.  Мовчимо..

*Сердешна  –  бідна,  беззахисна.


>



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932870
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2021
автор: Н-А-Д-І-Я