Чи дійсно….

Чи  дійсно...

-Чи  дійсно  атеїст?  
-Та  я  вже  й  сам  незнаю.
Здається  є  той  "сценарист"
Який  про  землю  дбає.
Роки  ненависті  до  всього
Хреста  і  не  носив
Не  вірив  твердо  я  у  думку
Що  хтось  нас  сотворив.
І  біблії  не  йму  я  віри
Не  вірю  у  любов
Не  бачив  Бога  на  землі
Та  бачив  біль  і  кров.
І  ось  серед  каплички
Ікони  роздивлюсь
Іду  посеред  ночі
Стою  та  не  молюсь.
Не  молюсь,незнаю  
Як  же  ж  то  почати
До  кого  я  звертаюсь
Теж  треба  розібрати.
І  повело  мене  так  прямо
Ніби  в  спину  хтось  штовхав
Є  у  місті  та  місцина
Де  атеїст  коліном  став.
Між  лікарнею  і  моргом
Як  між  смертю  і  життям
Тут  вже  не  займешся  торгом
І  не  зарадиш  вже  ниттям.
На  лавку  тут  присів  і  рано
Зробив  і  ще  один  ковток
Не  був  ніколи  хуліганом
Та  тіло  ніби  під  каток.
Не  вірю,ні.  Та  все  ж  помолюсь
"Отче  наш....  чи  якось  так...
І  раптом  "  блін  ,та  що  ж  я  роблю...."
На  що  надіюсь,  ну  й  дурак.
Так  і  піду  безпорадний
У  грудях  пусто,без  душі
Сніг,холодний,безпощадний.
Мабудь  горітиму  у  вогні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932686
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2021
автор: Димний