Коли ми йшли


                                                   Коли  ми  йшли  удвох  з  тобою
                                                   Вузькою  стежкою  по  полю
                                                   Дмитро  Павличко


Так  захотілось  красиво  описати,
Але  так  щоб  не  дуже  еротично,
Як  ти  струнка  пливла  поперед  мене
Мов  лань  хитаючись  чарівно  і  музично

Як  гладила  рукою  те  зернятко,
Що  попід  сонечком  життям  переповнялось
І  все  земне,  і  неземне  добро
Під  твої  ніженьки  лягало,  пригорталось

І  я  волів  іти  так  хоч  до  краю  віку
Ловити  сміх  твій,  що  як  вода  тече
І  бачити,  як  сонечко  сідає,
І  плечі  твої  золотом  пече

В  старому  серці  живе  і  квітне  почуття,
Що  є  і  досі  бентежне  й  незбагненне
Ти  моя  лань  і  назавжди  струнка
І  недосяжна.  Знов  не  поруч,  а  поперед  мене

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932656
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2021
автор: Стас Крівда