Нещасливі жінки не всміхаються вчасно,
так, шукають немов додаткових причин
для світіння примарної зірки, що гасне,
і для поруху губ, що ховається в згин
нечутливих долонь, мов то захист один.
Нещасливих жінок не бентежить сум'яття –
розпашілої пристрасті втаєний слід –
у довколишній сміх тихо вмочують п'яти,
щоби далі іти по снігах довгих літ,
щоб плекати для інших в собі моноліт.
Нещасливим жінкам не пече анітрохи
дивне щастя чуже, те, що в кутиках губ:
непомітне, зачаєне, справжнє, широке,
те, яке береже від загроз і погуб.
Нещасливі жінки не... Чи любі? Чи люб... ?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932655
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2021
автор: Сніг_на_голову