Бородавки

Молодичка    гарна    Люся
До    психолога    прийшла:
-Уже    жити    я    боюся  –
Щастя    так    і    не    знайшла.

Відвернулась    доля    круто,
Не    клюють    щось    мужики:
Я    -    покинута    й    забута,
Мохом    заросли      стежки.

Тут    психолог    став    казати:
-Тіло    в    вас,    аж    виграє,  
Тож    давайте    розбирати:
Може,    вади    в    ньому    є?

Запишу    я    для    порядку,
Що    каліцтва    в    вас    нема.
Чи    нема    хвороби    в    спадку?
-Не    сліпа    я,      й    не    німа!

Одна    вада    є    на    тілі,
Може,    це    причини    ті?
Дві    бородавки    ось    сіли  –
На    соску    і    животі.

Облизавсь    психолог    чинно:
-Ви    мені    їх    покажіть.
Може,    в    них    уся    причина?
Не    дають    нормально    жить!

Зашарілась    трохи    Люся:
-Свою    марку    я    держу,
Лікуватись    не    боюся
І    вам    дещо    підкажу.

Не    в    бородавках    тут    справа,
В    цьому    сумнівів    нема,
Краще    покажу    я    місце,
Де    покинута    всіма!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2021
автор: Катерина Собова