позавчора, в вівторок, в темному лісі
здибався з чарівником – так він про себе сказав.
він повідав чарівні незвичайні речі
і мав на голові чарівницького капелюха.
каже: я знаю, чому люди, бувало, сміялися,
а бувало, що й плакали; завдяки чому жили,
і чому повмирали кожен в призначений час.
його супроводжували численні тіні та шелести,
а сам він ступав так тихо, ніби не йшов, а летів.
в очах у нього зміївся дикий сонячний промінь;
двері його лісової хати охороняли орли,
а всередині – гралися в піжмурки
чорні та білі коти з кажанами.
ось ми і вдома – так він сказав,
а тоді обернувся, крутнувся,
й туманом звіявся в небо
the wizard, t.rex
https://www.youtube.com/watch?v=nhWpe2F9QQs
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932612
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.12.2021
автор: mayadeva