Здрастуй, Зимо!

Грудень.  Забіліло  рясно-густо,
Йде  зима  із  віхолами  в  край.
Що  ж,  моя  омріяна  відпустко,
Снігові  вітрила  напинай.

Осене!  Зворушливе  прощання!
Бач,  здружилися  з  тобою  ми,
Та  чекає  гостя  в  білих  санях
З  норовливими,  як  сніг,  кіньми.

У  рум’янцях,  свіжа,  йде  до  хати.
Очі  –  ніби  блюдця  крижані.
І  з  порога  стане  усміхатись
Відпускниці-мрійниці  –  мені…

Хто  ж  тебе,  студену,    в  тепле  впустить?
Б’єш,  хурделиш  сотнями  сніжин…
Здрастуй,  грудень!  Перший  день  відпустки!
Зимо,  ти  з  добром  прийшла,  скажи?

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932600
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2021
автор: Білоозерянська Чайка