Ой мамо , мамо , вишенько біла,
Хмаринкою в небі пливеш,
До неба я зводжу свій погляд несміло...
Десь в Царстві Небеснім живеш.
Відлетіла душа твоя світла до Бога,
А скільки в ній було тепла!
Нелегкою була життєва дорога,
Та ти все зробити змогла.
На плечі твої тендітні , жіночі,
Ліг чималенький тягар:
Робота, городи, шиття серед ночі...
І двоє діток - Божий дар!
Все кіски заплетені, плаття в горошки,
Які ти нам шила сама.
Ніколи не плакала , не жалілась ні трошки...
Для нас лиш, матусю , жила.
Ти вчила добра нас , до Бога любові,
До праці привчала , бо жити нелегко було...
І звучало тепло у твоїм материнському слові,
Яке все життя у нашому серці жило.
Ти нас рідна зростила і дала нам крила,
Бо життя, то нелегкий політ.
Твоє слово напутнє , то є правда і сила,
З яким ми йдемо стільки літ.
15 років тому відійшла у вічність моя найкраща в світі матуся. Вічна пам'ять і Царство небесне тобі , моя найдорожча.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932571
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2021
автор: Калинонька