Кометою я полечу
В далекий Космос,
Залишивши незримий
Слід позаду - аби
Лише здобути
Для себе свободу.
Щоб на Землі
Ніхто вже не знайшов
Мене ніколи.
В повітрі розчинившись
Я покорю світи
За межами Землі:
Прокинуся у вакуумі
Світлім, у новім
Тілі - великим і тендітним,
Немов стеблинка
Квітки, й тонка -
Мов листок.
Мої нові брати,
Сестри, побратими -
Далекі оку, рукам -
Близькими хочу
Мати зірки
На чорнім небі,
Як тіло втратить душу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2021
автор: KunYKA